Афганська війна, брудна, неоголошена… Та хіба війни бувають чистими? Будь-яка несе смерть, каліцтво, вдягає в жалобу тисячі сердець, материнських сердець. Афганістан болить в моїй душі. Ці слова близькі тим, хто пройшов крізь пекло війни, тим, хто чекав і не діждався своїх синів, тим, хто повернувся додому з  покаліченим  тілом і душею.

         13 лютого в  приміщенні актового залу КЗ «Бурчацька СШ І-ІІІ ст. «Джерело»» для учнів 5-11 класів, було  проведено урок мужності, присвячений 26 річниці виводу військ колишнього Радянського Союзу з Афганістану. 

На зустріч були запрошені учасник бойових дій в Афганістані, майор запасу, Децик Михайло Олексійович  з дружиною Вірою Миколаївною. Учні школи, педагог-організатор Нечет В.В., нагадали присутнім про  події тих страшних часів. Сільський бібліотекар Васильєва Т.Д. презентувала  присутнім  книгу відомого українського письменника Олексія Дмитренка  «Аист». Цей твір про людину яскравої долі, воїна і поета Олександра Івановича Стовбу, посмертно нагородженого Орденом Леніна і прийнятим в Спілку Письменників. Сторінки книги сповнені думками і хвилюваннями, згадками і розповідями різних людей, воїнів-афганців, друзів, вчителів, батьків.  Вчителем української мови та літератури Рудченко Т.В. були зачитані уривки з цієї книги, які допомогли відчути пульс тих, тепер вже далеких подій.

 Актуальною для сьогодення була розповідь Михайла Олексійовича, який  розпочав свій виступ словами українського поета В.Сосюри «Любіть Україну». Виступаючий наголосив на тому, що події далеких років війни в Афганістані забрали життя багатьох хлопчиків-солдат  і згадувати про це дуже боляче, але тоді війна точилась в горах та пісках, вона була безглузда з нашої точки зору, вважалась інтернаціональною, але далекою від нас, а сьогоднішні події вражають загибеллю мирного населення, адже бомбардування відбуваються в містах та населених пунктах України. Гинуть мирні жителі. Ось що болить. Любов до рідної країни відчуваєш тоді, коли побудеш далеко від неї. Михайло Олексійович закликав учнів, нашу молодь, добре навчатися,  берегти рідну землю і в разі необхідності боронити її.

В.Нечет, педагог-організатор школи

                 Т.Васильєва, сільський бібліотекар