Чорнобиль – це слово стало символом горя і страждань, покинутих будинків, розорених гнізд, здичавілих звірів. А ще 35 років тому – це було звичайне містечко, яких сотні в Україні. В історію Чорнобиль увійде назавжди як місто, що дало назву одній з найбільших в історії людства техногенних катастроф, яка вразила весь світ, приголомшила людей страшним розмахом незвіданою раніше біди, трагічні наслідки якої відчуватиме ще не одне наступне покоління.

Світлій пам’яті ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС присвячується!
26 квітня 2018 року дзвони Чорнобиля вдарять в набат 35 разів, нагадуючи всім мертвим і живим, і землякам, ще не народженим твоїм, рідна наша Україно, про ту страшенну квітневу ніч, коли рівно 35 років тому на Чорнобильській атомній електростанції сталася великомасштабна аварія світового значення, яка за своїми наслідками виявилась катастрофічною і оцінюється сьогодні, як найбільша за всю історію розвитку ядерної енергетики не лише в Україні, а і у всьому світі.

23 квітня 1943 року у боях з німецько-фашистськими загарбниками загинула наша односельчанка Герой Радянського Союзу льотчиця Євдокія Іванівна Носаль.
Євдокія Іванівна Носаль народилася 13 березня 1918 року в селі Бурчак Михайлівського району Запорізької області. Вона навчалася в Бурчацькій школі і жила в будинку, розміщеному неподалік від школи.
Після закінчення школи Євдокія Іванівна навчалася в Запорізькому педагогічному училищі, яке закінчила в 1937 році. Після закінчення педучилища працювала в cелі ​ Велика Білозірка вчителем фізкультури.
В 1939 році поступила на навчання до​ льотної​ школи м. Миколаєва, яку закінчує в 1940 році.
22 червня 1941 року німецькі фашисти напали на нашу країну. Наш народ змушений був залишити мирну працю і взятися за зброю.
В перші дні війни Євдокія Іванівна відчула на собі жорстокість і звірячу повадку фашистів, які вдерлися в нашу країну, щоб завоювати її.
Відважна, вольова і смілива дівчина ​ добровільно йде на ф ... Читати далі »